“Перелякані” страви

“Перелякані” страви — так я називаю страви, які доводиться готувати вперше)

Бо як це зазвичай відбувається — ти читаєш рецепт, в якому все гарно: інгредієнти гармонійно поєднані, спосіб готування вельми раціональний, і ти така — от приготую прямо зараз! біжиш на кухню, тримаючи в голові всі дані. А й справді, навіщо щось записувати, чи зайвий раз дивитися в телефон — ти просто все знаєш й без того.

Готуєш, куштуєш. Ніби непогано. Звісно, тепер треба цей рецепт розмістити в себе на сайті. Відтак відкриваєш “першоджерело”, тобто рецепт, який сподобався, і — бац! виявляється, ти що дещо зробила трохи не так, дещо пропустила, словом, прокидається твій внутрішній перфекціоніст й псує увесь настрій.

Але не буває лиха без добра — усі недоліки, виявлені під час такого “тренувального” готування відкладаються в пам’яті. Потім рецепт я розмішую на своєму сайті, враховуючи набутий досвід, і все стає на свої місця.

З крайніх італійських рецептів у мене так було з куркою Марсала. Спочатку я додала менше вина, ніж слід, й докинула зайвого борошна до соусу, бо думала, що він не загусне.

Вперше готуючи спагеті “Качіо е пепе”, додала в сирний соус не варильної води, а трохи звичайної і, як видно, замало, бо спагеті вийшли трохи сухуватими, ніж треба. Але це не завадило їм все одно бути смачними.

А ще, готуючи лазанью, я спочатку випустила з виду, що треба додати мускатний горіх до соусу бешамель — і що ви думаєте, все одно вийшло чудово!

На завершення скажу, що своїм сайтом я користуюся, як записничком — зробила собі ярлик на телефоні й натискаючи його, одразу переходжу на сайт без втомливого пошуку в інтернеті.