Від Романа до Йордана: осіннє-зимові свята

Цикл зимових свят, який за народною приказкою має назву «від Романа до Йордана», розпочинається з 18 листопада — від дня пам’яті святого мученика Романа Кесарійського

Святого Романа
18 листопада – День пам’яті святого мученика Романа Кесарійського
Святий Роман, диякон з Кесарії Палестинської, проживав у Антіохії під час гонінь на християн за імператора Діоклетіана. Він закликав ув’язнених християн залишатися вірними вірі, навіть під загрозою тортур. За це його засудили до спалення, але сильна злива врятувала його. Погани вирвали йому язика, але Роман і далі надихав християн, закликаючи до мужності. Він загинув мученицькою смертю у 304 році.

Введення в храм Пресвятої Богородиці
21 листопада – Введення Пресвятої Богородиці в храм або Третя Пречиста
Свято вшановує перше відведення Діви Марії в храм. Це відбулося, коли дівчинці було три роки. Це свято символізує початок земного служіння Пресвятої Богородиці, яке завершилося її Успінням. У цей день віряни звертаються до Пресвятої Богородиці з найбажанішими проханнями та молитвами.
У народі вважається, що це свято «приводить зиму»: від цього дня починаються активні зимові приготування.

Святої Катерини
24 листопада – день Святої великомучениці Катерини
Катерина Олександрійська, за переказами, була освіченою жінкою, яка вела дискусії з язичницькими філософами і переконувала їх у істинності християнства. За свою віру вона зазнала жорстоких мук і була страчена.
День Святої Катерини традиційно вважається святом дівочої долі. Напередодні свята дівчата влаштовували різноманітні ворожіння, щоб дізнатися про своє майбутнє. 
Існує також народна назва свята – «Катерина Санниця». Це пов’язано з тим, що на Катерини часто випадав перший сніг, і молодь влаштовувала веселі катання на санках.

Андрія Первозваного
30 листопада – День Андрія Первозваного
Згідно з євангельськими переказами, Андрій був першим з учнів, якого покликав Ісус Христос. Після Вознесіння Христа він проповідував християнство в різних країнах, зокрема, і на території сучасної України.
За «Повістю минулих літ», Андрій Первозваний, піднімаючись по Дніпру, благословив місце, де згодом виник Київ, передбачивши, що тут сяє благодать Божа і буде велике місто. Його вважають покровителем Київської Русі.
Основні традиції:
ворожіння: дівчата ворожили на судженого, на майбутнє заміжжя, на те, яким буде майбутній чоловік.
Андріївські вечорниці: молодь збиралася на вечорниці, співала пісні, водила хороводи, розказувала історії.
Андріївська кутя: готували особливу кутю з пшениці, меду, маку та горіхів.
А також пекли Калиту
За погодою на Андрія часто передбачали, якою буде зима.

Святого Миколая
6 грудня – День Святого Миколая
У цей день вшановують пам’ять християнського святого Миколая Чудотворця (Мирлікійського). Він відомий своїми добродійними вчинками, допомогою бідним і нужденним. Культ святого Миколая швидко поширився по Європі, і він став покровителем мандрівників, моряків та всіх, хто потребує допомоги.
З часом навколо імені святого Миколая виникло багато легенд, зокрема про те, як він таємно дарував подарунки бідним дітям. Саме ці легенди лягли в основу сучасних традицій святкування. Слухняні діти отримують від святого під подушку подарунки, а от на неслухів чекають різочки. 

Святої Анни
9 грудня – День святої Анни
Свята Анна та її чоловік, праведний Йоаким, вважаються прабатьками Ісуса Христа. В давнину подружжя молило Бога про дитину. Їхню молитву було почуто, і на світ з’явилася Марія – майбутня Мати Ісуса Христа. Обіцявши віддати доньку на служіння Богу, вони відвезли її до храму ще зовсім маленькою. Тому їх називають Богоотцями – батьками Богородиці. 
Святу Анну вважають покровителькою жінок, вагітних дівчат та матерів. У цей день дівчата збиралися разом, готувалися до зимових свят, ділилися новинами та історіями, готували смаколики на Різдво, прикрашали оселю.
Вважалося, що цей день сприятливий для огляду вуликів та молитов за бджіл, аби вони добре перезимували.

Святвечір
24 грудня – Святвечір 
У цей день на небі з’явилася Вифлеємська зірка, яка повідомила людям про народження Спасителя і Сина Божого. За традицією, на Святвечір готують 12 пісних страв. Головна страва Святвечора, яка символізує достаток і благополуччя в родині, – кутя. Важливим є і узвар: компот із сухофруктів, що символізує здоров’я та довголіття. 
Сідають за стіл, коли на небі з’являється перша зірка. Після вечері молодь ходить по хатах і колядує, зичить господарям здоров’я, щастя і достатку. Під скатертину в давнину часто клали сіно, що нагадувало про ясла, в яких народився Ісус Христос.
У вечір перед Різдвом часто згадують усіх померлих, на столі для них лишають тарілку та чарку.

Різдво Христове
25 грудня – Різдво Христове
Одне з найважливіших християнських свят, яке відзначає народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Воно символізує прихід Спасителя у світ і наповнене глибоким духовним змістом. У цей час співають колядки, прикрашають оселі, встановлюють вертепи, що відтворюють сцену народження Христа. У храмах правиться святкова літургія. 
Різдво також є святом єднання сім’ї та часом для милосердя, коли прийнято допомагати нужденним і ділитися радістю з ближніми.

Собор Пресвятої Богородиці
26 грудня – Собор Пресвятої Богородиці
Цього дня Православна Церква вшановує Матір Божу, Пресвяту Богородицю. В цей день у храмах відбуваються урочисті богослужіння, присвячені Богородиці. Віряни збираються, щоб помолитися, послухати святкові піснеспіви та висловити свою шану Божій Матері.

Маланки
31 грудня – Свято Маланки
Свято Маланки має язичницькі корені. Його пов’язують з богинею родючості Мокош, за переказами, після викрадення Маланки злим Змієм її врятував Василь. З приходом християнства до свята додалися релігійні елементи, пов’язані з життям святої Меланії Римлянки. Однак, багато язичницьких обрядів збереглися і переплелися з новими віруваннями. 
Напередодні Маланки готують багатий стіл, що символізує достаток і благополуччя в новому році. Молодь ходить по хатах та співає щедрівки. Одним з найяскравіших елементів Маланки є перевдягання в різноманітні костюми. Це можуть бути тварини, міфічні істоти чи історичні персонажі. Центральними персонажами є Маланка (символ плодючості) та Василь (символ нового року). У багатьох регіонах України існує звичай водити козу, що символізує відродження життя.
Багато обрядів були спрямовані на забезпечення родючості полів та добробуту худоби. Маланка символізує початок нового життєвого циклу.

Святого Василя
1 січня – День святого Василя
У 329 році в місті Кесарія (сучасна Туреччина) народився майбутній святий Василій Великий. Походив він зі знатної родини і здобув чудову освіту. Проте, відмовившись від світського життя, присвятив себе служінню Богу. 
У цей день віряни вшановують його пам’ять, засівають оселі одне одного пшеницею, оскільки святий є покровителем землеробства, та ходять до церкви. Вважається, що перший посівальник має бути чоловіком, який принесе у дім щастя.

Другий Святий вечір
5 січня – Другий Святий вечір або «Голодна кутя»
Ця вечеря складається з пісних страв. Після вечері потрібно зібрати усі ложки в одну миску, а зверху ставлять хлібину, «щоб хліб уродився». У цей вечір щедрувати ходять лише дівчата.

Водохреща
6 січня – Хрещення Господнє або Йордана
Третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа.
Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

Івана Хрестителя
7 січня – Собор Предтечі та Хрестителя Господнього святого Іоанна Хрестителя
Це свято вшановує постать того, хто похрестив Ісуса в річці Йордан.
Іван Хреститель був пророком, який проповідував покаяння і готував людей до приходу Месії. Саме він охрестив Ісуса Христа, після чого на Нього зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і голос з небес промовив: «Це Син Мій улюблений, в якому Моє благовоління».
У народі кажуть: «Іван Предтеча бере свята на плечі», що символізує завершення циклу різдвяних свят.