Контраверсія

Одного разу одна “виважена у висловах” жіночка у розмові зі мною назвала цинічними та грубими людей , що мешкають на сході нашої країни, натякаючи на мою малу Батьківщину. Залишаю на її сумлінні це чудове визначення, проте зазначу, що казати правду — це не цинізм.

Ви спитаєте, як це пов’язано з кулінарним блогом? Дуже просто — висловлення думки вголос про ту чи іншу страву або метод її приготування без прикрашання та зайвої романтизації давно зріли в моїй голові… без усілякої грубості чи цинізму)

Почну з найбільш контраверсійного — пекти хліб треба помолившись та з чистими думками.

А якщо я жодної молитви до пуття не знаю? Ні, особисто я знаю, але припустимо. От що тоді робити? На мою думку ідея з молитвою вигадана нашими пра- прабабусями для того, щоби заспокоїтися, налаштувалися на роботу — бо в давні часи приготування їжі був ще той важкий квест, а випікання хліба й поготів. І якщо ти засмикана, знервована, то що в тебе вийде? Отож.

Додам ще контраверсії — прикривати тісто, що розстоюється, треба виключно чистим рушником. Безперечно, на кухні все повинно бути чистим та охайним. Проте якщо в мене під рукою випраний і випрасуваний рушник з маленькою, щойно посадженою плямкою, то все, його на смітник? Ідея чистого рушника полягає в тому, що він має бути сухим, бо коли рушник мокрий, то температура опари під ним знижується, що є неприпустимим.

А тепер — про романтизовану бідняцьку кухню різних народів.

Першим в моєму списку йде гаспачо — іспанський холодний літній суп, що готується із сирих овочів — переважно томатів. Ну там, ще огірків, перцю та решта. Тобто, якщо вчора ви не доїли овочевий салат, то сьогодні калапуцаєте всі зів’ялі овочі в блендері, для відтворення національного колориту додаєте бальзамічний оцет та оливкову олію — бідняцькі інгредієнти на наших теренах, ага, — і, вуаля, гаспаааачо…

Словом, та зніміть вже ті рожеві окуляри! Проте якщо хочете, не знімайте, можливо, так веселіше. Я жодним чином не наполягаю)